Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради

29 січня 1918 року відбулася подія, яка стала одночасно трагічною та героїчною сторінкою в історії Української революції 1917-1921 років. На залізничній станції Крути під Бахмачем, що на Чернігівщині, студенти-добровольці Українського народного університету, Київського університету імені Святого Володимира, учні старших класів Кирило-Мефодіївської гімназії та невеликий загін Вільного Козацтва зійшлися у двобої з більшовицькими частинами, надісланими із Ставки Верховного головнокомандування в Могильові для приборкання українського руху.

Результати бою були передбачуваними, оскільки необстріляна молодь не могла протистояти добровільним загонам загартованих світовою війною фронтовиків та матросів. Інших військ Українська Центральна Рада на той час не мала. Ціною свого життя юні добровольці зупинили наступ противника на два дні, що перешкодило більшовикам відразу захопити місто, підписати мирний договір з Німеччиною і її союзниками.

В тому бою загинуло 250 українських студентів та гімназистів, 10 старшин, 32 юнаки потрапили в полон і були закатовані російськими солдатами. Тіла 30-ти героїв Крут були перепоховані в березні 1918 року на Аскольдовій могилі. У 2006 році на місці бою було відкрито меморіал.

Трагедія під Крутами знайшла палкий відгук у серцях свідомих громадян України і далеко за її межами. Відомі поети, прозаїки, публіцисти С.Єфремов, Л.Старицька – Черняхівська, Д.Дорошенко та інші опублікували щирі і зворушливі статті у вільній пресі про героїчну загибель юних бійців за волю.. Так, Л.Старицька – Черняхівська у статті “Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами” писала: “Для нас могила ця лишиться на віки полум’ям віри, вона дала нам незабутнє минуле. Це буде друга свята могила над Дніпром”.                

Вражені трагедією під Крутами, похоронами жертв більшовицького терору, Павло Тичина, Олександр Олесь, Уляна Кравченко, Валер’ян Поліщук та інші вилили свій біль, створивши проникливі поезії, присвячені пам’яті загиблих.

                       “На Аскольдовій Могилі

                         Поховали їх...

                         Тридцять мучнів-українців

                         Славних, молодих...

                         На Аскольдовій Могилі

                         Український цвіт!...

                         По кривавій по дорозі

                         Нам іти у світ.

                         На кого посміла знятись

                         Зрадника рука?

                         Квітне сонце, грає вітер

                         І Дніпро-ріка...

                         На кого завзявся Каїн ?

                         Боже, покарай!...

                         Понад все вони любили

                         Свій коханий край.

                         Вмерли в Новім Заповіті

                         З славою святих...

                         На Аскольдовій Могилі

                         Поховали їх..."

П.Тичина “Пам’яті тридцяти”

У пам’яті поколінь назавжди залишиться подвиг студентів, що полягли під Крутами в боротьбі за вільну Україну.

 Олійник Г.М., методист з бібліотечних фондів