Пізнати через спілкування
Спілкування, як відомо, завжди відігравало важливу роль у суспільстві. І в цьому неодноразово переконувались мої одинадцятикласники, відвідуючи заняття у школі. Зовсім скоро вони вже підуть у самостійне життя. Тому саме зараз хотілось би надолужити все згаяне. Звичайно, і спілкування з однокласниками. Та в умовах карантину це неможливо... Звісно, можна телефонувати один одному, організовувати відеоконференції, писати СМС та електронні листи. Але ми потребуємо присутності людей, хочемо відчувати їх почуття, емоції, адже не маючи змоги поговорити з людиною «вживу», важко зрозуміти, пізнати її повністю. Ось коли ми по-справжньому починаємо цінити те, що мали, але не надавали цьому належного значення. Тому своїм одинадцятикласникам я запропонувала згадати свої найкращі миті, що вони пережили в школі, переглянути старі фотографії та відчути все, що тоді переповнювало їхні душі.
Яким же теплим було спілкування на природі біля вогнища, які глибокі висловлювались думки під час уроків, які дотепні жарти чулись під час зустрічей на перервах! Як світились ваші очі під час диспутів! Яка чарівна атмосфера панувала навіть під час прибирання території чи висадження дерев!
Спілкування – найважливіший елемент нашого повноцінного життя. В цьому ми вже точно переконались! А карантин – не перепона, а ще один засіб, щоб нагадати всім нам, що ми потребуємо один одного. До зустрічі в школі, мої одинадцятикласники! Чекаю на спілкування, щоб ще краще пізнати та зрозуміти вас!
Жанна Шевченко,
класний керівник 11 класу